Затверджено

                                                                                            педагогічною радою

Обласний науково – методичний проект

«Педагогічні стратегії розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі НУШ»

Проблема району:

«Розвиток основних компонентів само ефективної особистості засобами педагогічних технологій у нових освітніх реаліях»

Проблема школи:

«Формування компетентного учня в умовах розбудови національної школи шляхом впрвадження ефективних педагогічних технологій навчання і виховання»

Мета: удосконалення професійної компетентності кожного вчителя; залучення педагогів до наукового пошуку; вдосконалення форм, методів і технологій навчання на основі компетентнісного підходу; психологізація та педагогізація освітнього простору з метою розвитку самоефективності як головної умови самореалізації особистості.

Головне завдання методичної роботи:

створення умов   для постійного творчого та фахового зростання кожного педагога, забезпечення професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їхнього високого соціального статусу в суспільстві.

Пріоритети: оновлення ролі вчителя як висококваліфікованого фахівця, який володіє значним арсеналом інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу.

Основні завдання:

1. Аналіз психолого – педагогічної літератури з проблеми, визначення стратегій розвитку самоефективності розвитку особистості.
2. Підбір методів і методик діагностики рівня розвитку компонентів, що характеризують самоефективність учнів.
3. Створення « бакку інформацій» відповідно до теми проблеми.
4. Накопичення та впровадження досвіду роботи педагогів.
5. Підготовка публікацій, методичних розробок у педагогічній пресі, електронних виданнях.
6. Створення можливостей для особистісного та професійного зростання педагогів у процесі роботи над проблемою. 

Загальні напрями в організації

методичної роботи

1. Підвищення педагогічної майстерності вчителів через оптимальну структуру науково-методичної роботи, удосконалення професійної компетентності кожного вчителя, розвитку їх творчої ініціативи.

2. Упровадження в навчально-виховний процес досягнень перспективного педагогічного досвіду, інноваційних проектів, новітніх технологій та забезпечення їх практичної реалізації.

3. Забезпечення реалізації принципів гуманізації, демократизації та спрямованість процесу навчання на розвиток самоефективної особистості.

4. Створення методичного супроводу роботи молодих вчителів щодо успішної  роботи над проблемою та підвищення рівня професійної компетентності.

5. Активізація видавничої діяльності вчителів та участь в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі.

6. Підвищення ІКТ – компетентності педагогів із метою ефективної інформатизації освітнього процесу.

7. Удосконалення контрольно-оцінювальної діяльності в процесі навчання з урахуванням сучасних досягнень педагогіки.

8. Здійснення психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу.

Етапи роботи над проблемою

          І етап: концептуально-діагностичний

                                 (2020-2021н.р.)

Мета: розвиток компетентнісного потенціалу особистості; запровадження педагогічних технологій, що відповідають сучасним вимогам; накопичення досвіду управління інноваційними процесами.

Основні завдання:

- діагностика рівня готовності педагогів до роботи над проблемою;

- дослідження рівня професійної майстерності; потреб та інтересів педагогічного коллективу;

- опанування навичок впровадження нових педагогічних       технологій         освітньої діяльності;

• створення «банку інформацій» з питань розвитку само ефективності учнів;

• планування роботи  психолого-педагогічних семінарів, педрад, творчих груп, тематичних семінарів;

• моніторинг аналізу роботи, вивчення рівня навичок досягнень учнів, їх вихованості, розвитку.

Прогнозовані результати:

• обговорення форм роботи над поставленими питаннями;
• сприйняття кожним членом педагогічного колективу необхідності роботи в цьому напрямку.

                 ІІетап: практичний (системний)

(2021-2022 навчальний рік)

Мета: Аналіз визначених напрямків роботи, педагогічного досвіду, обґрунтування основних ідей для широкого запровадження, аналіз матеріалів діагностики рівня розвитку основних компонентів самоефективності учнів та їх навчальних досягнень. Узагальнення та експертна оцінка накопиченого педагогічного досвіду.

Основні завдання:

• розроблення тактики та стратегії реалізації проблеми;
•  вивчення досвіду роботи вчителів і виявлення труднощів з подальшою їх корекцією;                        
• апробація моделі формування вчителя як високо компетентного фахівця;
• вивчення науково-теоретичних засад, формування професійної компетенції вчителя, її сутності, структури, змісту;      
• теоретично дослідити проблему шляхом проведення засідань педрад, семінарів, методичних об'єднань, індивідуальних консультацій, самоосвіти;
• мотивація, стимулювання, науково-методична підготовка та прогнозування процесу реалізації проблеми школи;
• створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти та підвищення професійної майстерності кожного вчителя;
• реалізація в практичній діяльності школи концептуальних основ та принципів розвитку системи освіти.

Прогнозовані результати:

• здійснення аналізу досягнутих раніше  результатів з проблеми;
• аналіз банку педагогічних технологій, використаних і можливих для застосування в процесі реалізації проблеми;
• визначення рівня роботи з реалізації проблеми (дієва самоосвітня робота);
• спрямування роботи всіх методичних структур над єдиною науково-методичною проблемою;
• накопичення теоретичного матеріалу з теми.

ІІІетап:  підсумковий етап

(2022-2023 навчальний рік)

Мета: Узагальнення перспективного педагогічного досвіду роботи з розвитку основних компонентів самоефективності учнів різного віку.

• забезпечення високого рівня освіченості та вихованості учнів;
• здійснення моніторингу динаміки змін роботи  педагогів НВК 
• підбиття підсумків роботи над проблемою;
• оцінка рівня самореалізації вчителів;
• оприлюднення загальних підсумків упровадження проблемного питання, підготовка матеріалів з цього питання.

Основні завдання:

• оброблення даних моніторингових досліджень, отриманих у результаті роботи над науково-методичною проблемою  на заключному її стані;
• зосередження зусиль методичних структур з метою створення у випускників наукової та практичної бази для успішного продовження навчання;
•  розробка електронних дидактичних матеріалів з окремих предметів;

• проведення  наукової конференції з обміну досвіду  роботи вчителів, моральне та матеріальне стимулювання вчителів, які одержали високі результати в ході реалізації проблеми, висвітлення результатів досвіду в засобах масової інформації.

Прогнозовані результати:

• вироблення рекомендацій щодо особливостей реалізації науково-методичної проблеми школи;

• визначення напрямів роботи й перспектив подальшої діяльності;

• здатність продукувати власний ефективний педагогічний досвід.

ШКІЛЬНИМ МЕТОДИЧНИМ ОБ’ЄДНАННЯМ РЕКОМЕНДУВАТИ:

1. На засіданнях ШМО розглянути теоретичні положення розвитку самоефективної особистості:

• поняття самоефективної особистості;
• фактори формування самоефективної особистості;
• вибір підходів до розвитку самоефективної особистості засобами навчального предмету;
• теорію  психологічного супроводу розвитку особистості;
• теоретичні основи компетентнісного підходу, іноваційних технологій;
• методики впровадження інформаційних технологій навчання.

2. Глибоко вивчити зміст нових навчальних програм з метою побудови освітнього процесу на якісно новому рівні на основі компетентнісного підходу до навчання учнів, формування умов для формування самоефективної особистості при вивченні навчальної дисципліни.
3. Ґрунтовно проаналізувати роботу вчителів-предметників за роки роботи над попереднім науково-методичним проєктом області.
4. Провести діагностику рівня теоретичних і психологічних знань з питань основних положень нової проблеми.
5. Провести всебічний аналіз результатів освітнього процесу з предмета, забезпечення вчителями досягнення всіма учнями рівня державного стандарту освіти, створення умов для навчання на профільному рівні учням з високими навчальними можливостями.
6. Спрямувати роботу ШМО на підвищення якості навченості учнів на основі проблемного аналізу даних моніторингових досліджень рівня предметної підготовки, результатів ДПА і ЗНО, через технологізацію навчального процесу і впровадження компетентнісного підходу до навчання.
7. Провести експертизу нових  додаткових навчальних курсів і програм, освітніх технологій і методик, які використовують вчителі.
8. Підготувати рекомендації на допомогу учням і батькам для найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, організації домашньої самостійної роботи, оргнанізації дистанційного навчання (за потребою), дотримання режиму праці та відпочинку.
9. Підготувати і проаналізувати відкриті уроки, заняття, які демонструють реалізацію креативного підходу до навчання, нестандартні форми і методи навчання, володіння продуктивними технологіями, спрямованими на розвиток особистості учня.
10. Організувати участь вчителів школи в професійних конкурсах: „Учитель року”,  „Урок року” тощо.

УЧИТЕЛЯМ-ПРЕДМЕТНИКАМ РЕКОМЕНДУВАТИ:

1. Опрацювати нові навчальні програми, рекомендації МОН України щодо викладання предмета у 2020/2021 навчальному році.
2. Ознайомитись з теоретичною базою реалізації завдань розвитку самоефективної особистості, компетентнісного підходу до навчання учнів, інформаційними технологіями навчання, сприйняти необхідність їх впровадження.
3. Скласти творчу програму науково-методичної роботи на 2020/2021 навчальний рік. Підготувати методичні матеріали для публікації у збірки ШМО.
4. Активно стимулювати учнів до самостійної діяльності, яка забезпечує учневі самоосвіту, саморозвиток, самовираження в ході оволодіння знаннями.
5. Скласти індивідуальні плани подолання недоліків, виявлених результатами вхідних діагностичних контрольних робіт, продовжити моніторингові відстеження якості навченості учнів з наступним аналізом результатів та їх використанням для корекції навчального процесу.
6. Забезпечити контроль і оцінку не тільки результату, а головним чином процесу учіння.
7. Виявляти та оцінювати способи навчальної діяльності, якими користуються учні самостійно, стійко, продуктивно.
8. Належну увагу приділяти виконанню завдань розвиваючого, творчого, дослідницького характеру.
9. Реалізовувати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, передбачені державними стандартами освіти, об’єктивно оцінювати навчальні досягнення учнів, виходячи з принципу академічної доброчесності.
10.  Проаналізувати власну готовність для вирішення завдань обласного проєкту та шкільної науково-методичної проблеми.

Основні критерії самоефективності особистості

на різних вікових етапах

Критерії навчальної самоефективності дітей дошкільного віку

(1 – 6 років)

• відчуття довіри;
• розуміння дитиною власної особистої участі у створенні тих, чи інших подій;
• уміння контролювати свої емоції у ситуації неуспіху;
• управління власною поведінкою для отримання певного результату,
• уміння взаємодіяти з дорослими та іншими дітьми для досягнення поставленої мети;
• активність у задоволенні пізнавальних потреб

Роль дорослих у розвитку самоефективності

дітей дошкільного віку (1 – 6 років)

• створювати атмосферу безпеки та захищеності;
• підтримувати пізнавальний інтерес;
• відзначати майже незначні успіхи дитини;
• позитивно оцінювати її здібності та можливості;
• за допомогою гри розвивати когнітивні процеси (мислення, уяву, мовлення ін.), особистісні якості (наполегливість, цілеспрямованість);
• вселяти віру дитини в себе («я можу»), підтримувати прагнення до самостійності («я сам»), природний пізнавальний інтерес («що таке») та готовність до виконання предметних дій («я хочу і буду»);
• вчити засобам боротьби із труднощами

Критерії навчальної самоефективності дітей

молодшого шкільного віку(6-9років)

• уміння управляти своєю зовнішньою активністю,
• виявляти власні ресурси для рішення навчальної задачі,
• довільність пізнавальних процесів,
• прагнення до самостійності при виконанні навчальних завдань, 
• рефлексивність  у оцінці власних навчальних  дій,
• розуміння меж своїх можливостей «що я можу» і «чого я не можу»;
• володіння навичками кооперації (співробітництва) для досягнення навчальної мети

Роль дорослих у розвитку самоефективності дітей

молодшого  шкільного віку(6-9років)

• створювати умови для формування позитивної самооцінки дітей,
• підтримувати їх впевненості у собі,
• відзначати індивідуальність і неповторність кожної дитини,
• пробуджувати бажання прагнути кращих навчальних результатів (позитивний перфекціонізм),  
• вчити прийомам саморегуляції та самопідтримки

Критерії навчальної самоефективності дітей підліткового віку

(10-14років)

• здатність до цілепокладання;
• вміння визначати час та засоби виконання навчальної роботи;
• володіння прийомами саморегуляції;
•  бажання діяти автономно і продуктивно;
• уміння працювати у команді;
• диференційована самооцінка (вміння адекватно оцінювати власні навчальні дії, здібності, якості та результати навчання);
• достатній рівень самокритичності;
• володіння навичками ефективного самонавчання

Роль дорослих у розвитку самоефективності дітей підліткового віку

(10-14років)

• підтримувати віру учнів у власні навчальні здібності, 
• надавати приклади продуктивних соціальних моделей,
• сприяти формуванню якостей суб’єкта власного розвитку

Критерії навчальної самоефективності: молодший юнацький вік (15-18 років)

• усвідомлення  власного стилю розумової діяльності;
• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі з метою вирішення наявних освітніх потреб;
• вміння встановлювати взаємовідносини та залучати  інших для ефективного рішення самостійно визначених навчальних задач;
• вміння чітко контролюють свій час;
• наявність високого рівня рефлексивності;
• інтерес до самоспостереження та позитивна Я-концепція;
• розуміння цінності навчання,
• високий рівень відповідальності за власне навчання;
• спрямованість на саморозвиток і самовдосконалення,
• прогнозування власного майбутнього

Роль дорослих у розвитку самоефективності юнаків

• застосовування  методів  підтримуючого контролю;
• стимулювання прагнення до самостійності у виборі змісту і форм навчальної роботи;
• допомога у визначенні освітніх потреб та вибору майбутньої професії,
• залучення до проектної діяльності

Психологічні бар’єри, що заважають

самоефективності учнів

• низька  навчальна мотивація;
• проблеми з самооцінкою;
• недостатній розвиток навчальних навичок (наприклад,  з систематизацією та критичним осмисленням інформації, не вміння орієнтуватися в інформаційному просторі тощо);
• низький рівень самоаналізу, рефлексії;
• не вміння визначати зовнішні та внутрішні ресурси;
• помилкові, упереджені судження, страхи;
• явища прокрастинації (схильність дитини відкладати виконання важливих справ, яке супроводжується відчуттям дискомфорту та негативними емоційними переживаннями);
• не усвідомлення важливості особистісних змін як результат навчання